Різдвяний день

Різдвяно-новорічний цикл народних свят закінчувався 21 січня на так званий різдвяний день (минало два тижні з 7 січня). Хаті надавали буденного вигляду, доїдали святкові страви. У цей день ще утримувались від виконання звичайних господарських робіт, але ця заборона вже наприкінці XIX ст. діяла не дуже суворо. У деяких місцевостях занесення до хати інструментів ткацького ремесла мало обрядовий характер. У селах Середнього Подніпров'я,
1Днище — це дошка, яка вживалася при прядінні льону. На один кінець днища сідала пряля, а в дірку другого кінця вставлявся гребінь або кужіль.
наприклад, на різдвяний день заміжні жінки прив'язували вірьовку до днища1 із гребенем і волочили їх від хати, гостюючи по черзі в кожній. Цей звичай називався «виряджати святки», або «роз'їзди, гребені».

На Переяславщині, зокрема, «розвозили в'язки перевесел із гречки обмолоченої у різдвяний піст. Входячи до хати, промовляли: «Нате вам ковбасу». Після цього в цій хаті починалося «частування», якщо його там не було від самого ранку. 

Джерело: Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.