понеділок, 14 травня 2012 р.

Спасівка

5 серпня за два тижні до свята Преображення Господнього (другий Спас) наступає Спасівський піст (Спасівка). Згідно з легендою, Спасівка — продовження Великого посту. Бог визначив тривалість Великого посту дев'ять тижнів, а святі отці почали просити Бога, щоб щось потрібно зробити так, щоб полегшити піст, бо для людей дуже важко буде витримати такий тривалий і затяжний піст. Тоді Бог розділив той піст на дві частини: сім тижнів весною перед Великоднем І два тижні в кінці літа перед Спасом. Ось чому за народним повір'ям у Спасівку треба так само постити, як і у Великий піст.

Порівнюючи Із Петрівським постом Спасівку витримати було легше, бо вже достигали квасоля й горох, гарбузи, кавуни й дині, огірки, яблука, груші, за що цей час називали «Спасівка-ласівка». До свята Преображення готували прісні коржі, розламували їх на дрібні шматки й заправляли тертим- маком і медом. Ці коржі — «шулики» згадуються ще в «Енеїді» Івана Котляревського:

На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, цутрю, квашу
І з маком медовий шулик.

Окрема заборона, відома всій Україні, накладалася на жінок, що втратили дітей. Їм не дозволялося їсти ягід до Івана Купала (7 липня) і яблук до Спаса (19 серпня). Існувало повір'я, що дітям «на тім світі» Матір Божа роздає ласощі, зокрема яблучка та ягідки. Дітям, же чиї матері спокусилися і з'їли до цих свят хоч одне яблучко чи ягідку, цих ласощів не дадуть, і вони замість яблук гризтимуть свої кулачки. На Спаса святили яблука й мед, і заборона для матерів знімалася.

Джерело: Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар