Сумний святий вечір в 46-м році

Сумний святий вечір
В сорок шостім році.*
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.
   (Останні два рядки 2 рази)

Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так московськії катюги,
Україну мордували.

В кайдани кували,
Щоб ними щосили,
Люд невинний тисячами,
Заганяли у могили.

Сіли до вечері
Мати з діточками
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними сльозами.

Заплакану матір,
Діточки питають
"Мамо, мамо де наш тато",
З нами чом не вечеряють

Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Вспоминає святий вечір
Й українську нашу віру

Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце,
Плаче від розлуки.

Ісусе наш Боже,
Зглянься ти над нами,
Дай побачити всіх рідних,
За святковими столами.

А в боях померли,
Наші всі герої,
Прийми Боже милосердний,
Жити вічно в царстві твоїм.


* Існують також інші варіанти після (в 41 році, в 47 році та сучасні варіанти 2015 року)