середа, 26 вересня 2012 р.

День Касіяна


День преподобного Касіяна (Касьяна) припадає на 29 лютого за юліанським календарем (за старим стилем), отже — тільки на високосні роки. В народі цей святий (помер у 435 р.) мав не надто добру славу. За переказом, що побутує в Україні, одного разу святі Іван та Касіян, рибаливши на озері, побачили потопаючого рибалку. Святий Іван одразу ж поспішив йому на допомогу, а Касіян залишився осторонь. Дивлячись на все це з небес, Бог постановив: «Іван велику шану від людей матиме, і святкуватимуть його тричі на рік, Касьяна ж — раз на чотири роки». Отож, коли приходить рік Касьянового свята, він гнівається на людей і навіть на Бога, чинить усе їм назло. Колись вважалося, що дитина, народжена цього дня, матиме погану вдачу і зможе зурочувати інших.

У легенді, що побутує на Харківщині, преподобний Касіян нагадує казкову особу «з довгими віями аж до землі».

«...У Касіяна такі довгі брови і вії, що він нічого не бачить. Один раз на чотири роки Касіян підіймає свої вії і дивиться понурими очима. Лихо тому, на кого він гляне: гляне на людей — мруть люди, гляне на тварин — дохнуть тварини, гляне на поля — все сохне...»

«У Касіянів день не можна до схід-сонця виходити із хати, щоб він не глянув, бо як гляне — помреш».

В іншій легенді розповідається, що «святий Касіян цілих три роки сидить над чортом і б'є його по голові молотом. Б'є його для того, щоб не мав нечистий часу для, обдумування своїх планів на людську згубу. Б'є чорта Касіян день у день і не дає йому опам'ятатися. Цю роботу Преподобний залишає тільки в день своїх іменин — один раз на чотири роки, тоді він іде до церкви і молиться Богу, щоб Бог дав йому більше сили в боротьбі із нечистим. Із церкви Касіян повертається, тоді, коли починає світати — цілу ніч молиться. А як із церкви прийде, то знову береться за свою справу: молота в руки і — чорта по голові... В той час, коли преподобний Касіян молиться богові, чорт вилазить із безодні на поверхню землі, й усе, на що він подивиться, гине. Подивиться на худобу — здихає, подивиться на людей — помирають люди, подивиться на поля —все сохне, все гине від очей нечистого. Ось чому на Касіянів день не можна із хати виходити саме тоді, як розвидняється...» 


Джерело: Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар