четвер, 20 жовтня 2016 р.

Антитіла - Тато


Зупинись, потяг,
Доїдемо потім.
Бачиш – коридор, тато,
Речей небагато.


Знаєш, а то ж я
Намалював собі братика на столі,
І, мабуть, тепер він дізнався,
І на мене заображався.

Па, чесно, більше
Не зроблю так. Швидше
Знімай рюкзак і давай гратись,
Я ж іще не вмію прощатись.

Приспів:
І в книжках, колись в книжках
Розцілує посмішку знайому.
Вже сам до підвіконня дотягнувся,
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць,
А він чекав удома.

Віршик вивчу,
І на стілець вище,
Буду для тебе старатись,
І слова не забувати.

Тату, а чому
Твої стали очі червоні?
Справді, треба
І ніхто інший за тебе.

Приспів (2)

Немає коментарів:

Дописати коментар