День Олексія

ЗО березня — день святого Олексія, чоловіка Божого. Залишивши замолоду батьківський дім, св. Олексій став проповідником і праведником, живучи, як жебрак, на паперті. В народі це свято називають «теплого Олекси» й пов'язані з ним повір'я і прикмети, в яких відбився народний досвід спостереження природи.
1 Воропай О. Звичаї нашого народу.—Т. І.—С. 249.
«На Олекси щука розбиває хвостом кригу», — цей тріск можна почути, прийшовши вранці на берег річки. Може, тому святого Олексія шанують рибалки, сподіваючись за це доброго улову1.

Цього дня «ворон дітей купає й випускає на самостійне життя», «крук благословляє дітей — щоб чесно жили»... А як уже дітей купають, отже, тепло весняне встановилось і тому навіть таку ніжну істоту, як бджола, можна на світ Божий випускати. І виносили пасічники із зимівників вулики, хоч ненадовго (як день не дуже сонячний), а при сонці — то на цілий день,
2 Там же.
і замовляли бджіл на цілий рік: «щоб здорові були, і роїлись, і меди носили, і з пасіки не втікали»2.

За повір'ям, вівсянка починала співати саме в день «теплого Олекси». Цього дня ворожать; тепла сонячна погода обіцяє на врожай, достаток і мед. Якщо ранок ясний, бджолині рої з вуликів будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами. Для того, щоб вродила ярова пшениця потрібно на Явдохи Сорок Святих і «теплого Олекси», вийшовши із церкви йти до комори й вибирати найкращі зерна для посіву: «вродить добре і буде чисте, як золото».

Мисливці вважають, що в день «теплого Олекси» ведмеді покидають своє лігво й ідуть шукати поживи. На Чернігівщині, наприклад, серед мисливців побутувала думка, що в цей день переселяються лисиці із старих нір у нові. 

Джерело:  Джерело: Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.