День Миколи

22 травня відзначається свято на честь перенесення мощей Святителя і Чудотворця Миколи із Лікії до італійського міста Бар.

Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу і з цієї нагоди на майдані, в центрі села, священики служили молебні та кропили коней свяченою водою. В полі вершники їздили верхи — «щоб нечиста сила коней не мучила».

Із цим звичаєм — уперше виводити коней на пашу - існує декілька народних приказок:

«Прийшов Миколай — коней випасай»;

«Юрій з теплом, а Микола з кормом»;

«Святий Юрій пасе корів, а Микола коней».

Із цього дня в Україні починали стригти овець і сіяти гречку, а звідси й приказка: «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!»

На Київщині та на Поділлі існував у давнину звичай: у день «весняного» Миколи робити заздравні обіди, які називалися нікольщиною, а звідси й приказка: «Понаставляли тих мисок, як на нікольщині!» 

Джерело:  Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. К.: Т-во «Знання України».— 1993.— 112 с.